Форум » Языковеде́ние » Зеленеє жито, зелене, .... » Ответить
Зеленеє жито, зелене, ....
Волод: [quote]Зеленеє жито, зелене, Хорошії гості у мене. Зеленеє жито женці жнуть, Хорошії гості в хату йдуть. Зеленеє жито, зелене, Хорошії гості у мене. Зеленеє жито за селом, Хорошії гості за столом. Зеленеє жито, зелене, Хорошії гості у мене. Зеленеє жито при межі – Хорошії гості до душі. Зеленеє жито, зелене, Хорошії гості у мене. Зеленеє жито ще й овес, – Тут зібрався рід наш увесь.[/quote] Чому женці жнуть зелене жито? Чи я невірно розумію слово «зелене», чи справді в тексті так багато слів «зеленеє»?
Ответов - 36, стр:
1 2 3 All
Salieri: А навіщо, до речі, Україні жито, якщо в її кліматі чудово може рости більш смачна пшениця? Може, це жито призначалося на корм худобі? Взагалі ось цитата з Вікиної статті про жито: По окраске различают зерно белое, зеленоватое, серое, жёлтое, тёмно-коричневое.
Волод: А! Ось на якому форумі сталіністи, що їй Микитка не дорізав, окопалися. Но в 1937 году Сталин на одном из пленумов сказал: «Советский человек должен кушать белый хлеб!». И этим вынес приговор ржи как культуре. Культ личности, можно сказать, обернулся «культом пшеницы». Ретивые чиновники с усердием не по разуму бросились выполнять указание вождя. Пшеницу сеять, где надо и не надо, а выращивание ржи изводить на корню. Несколько известных селекционеров ржи просто покончили жизнь самоубийством, поскольку их лишили смысла жизни, любимого дела. Нет, они не были репрессированы, но вспомните фильм, когда председателя колхоза исключают из партии за то, что он посеял преимущественно рожь, а не пшеницу. Кстати, во всем районе пшеница зимой погибла, а колхоз ослушника получил высокий урожай ржи. Как бы там ни было, посевы ржи повсеместно сокращаются, а «культ пшеницы» достигает своего апогея. Достаточно перечислить лауреатов, академиков, которые были награждены орденами, медалями, почетными званиями и т.д. за успехи в выращивании пшеницы. И никто не отмечен по ржи! https://www.zerno-ua.com/journals/2012/noyabr-2012-god/rozh-kotoruyu-my-poteryali
Волод: До речі, у всіх слов’ян крім росіян «рож» стала «житом».
Salieri: Волод пишет: А! Ось на якому форумі сталіністи, що їй Микитка не дорізав, окопалися. Це ви про мене?! Я ж не кажу, що жито в Україні непотрібне. Я питаю: навіщо, може, воно було кормове? Волод пишет: До речі, у всіх слов’ян крім росіян «рож» стала «житом». Зате російське слово в родинних стосунках з rye! .
Волод: Малоймовірно. Орати поле, засівати його зерном, придатним для харчування, а потім скосити врожай на сіно для худоби, навряд в ті часи могли собі дозволити таке. Навіть зважаючи на те, що жито взагалі може вести себе як багатолітня культура. Зважте й на те, що худоба у ті часи постачала полям добрива фосфорні. А для цього її треба було пасти не на полях, а де інде, а вже навоз вивозити на поля.
Волод: Salieri пишет: Волод пишет: цитата: До речі, у всіх слов’ян крім росіян «рож» стала «житом». Зате російське слово в родинних стосунках з rye! . «Жито» - це просто головний злак. Цілком можливо, що житом могли назвати наприклад просо, яке дійсно жнуть, ще коли ця рослина зеленого кольору. Тим більш, що скажімо за часів Київської Русі вирощували переважно просо. Да навіть Маврикій в своєму «Стратегіконі» наголошує, що слов’яни багаті на збіжжя, яке ховають у кучах під землею, і переважно це просо.
pourquoi pas?: Волод пишет: Чому женці жнуть зелене жито? Чи я невірно розумію слово «зелене», чи справді в тексті так багато слів «зеленеє»? Десь слихав, що це відгомін стародавнього язичницького обряду зрізання юного (зеленого) колоса. Бачу, що багато неузгодженостей, але хоч якесь тому пояснення. Сам обряд для мене не дуже зрозумілий, щось пов'язане з вічним життям чи молодістю, можливо з'ясування мотивації обряду частково проллє світло і на пісенну загадку.
Волод: Можливо і обряд. Я теж хотів знайти обряд, який би все пояснив. Але якщо прийняти гіпотезу, що пісня змальовує жнива, то залишається гратися з кольором і житом. Наприклад, можливо жито було спочатку такого окрасу želvoviny
pourquoi pas?: Волод пишет: Але якщо прийняти гіпотезу, що пісня змальовує жнива Я не думаю, що це пов'язано со жнивами врожаю. Це пісня швидше за все про Трійцю і Духів день. Він завжди асоціювався із зеленню, пробудженої природою. І жито починалося колоситися якраз в той час.
Волод: Це якщо вважати гостей, чимось окремим від жита. А я вважаю, що снопи жита і вівса, це хороші є гості.
Волод: Щодо обрядової гіпотези знайшов в мережі лише це https://tamara-borisova.livejournal.com/220945.html Чи обґрунтовані ці твердження? Хоча б те, що ця пісня співалась лише під час весілля?
pourquoi pas?: Волод пишет: знайшов в мережі лише це Неужели ничого іншого немає? Я шукатиму, бо пам'ятаю. ... ця пісня співалась лише під час весілля? Це триндьож. Однозначно нет. Не лише.
Salieri: Волод пишет: Цілком можливо, що житом могли назвати наприклад просо, яке дійсно жнуть, ще коли ця рослина зеленого кольору. Тим більш, що скажімо за часів Київської Русі вирощували переважно просо. Тобто, можливо, і в пісні воно? Про обряди із зеленим житом і мені страшенно цікаво. У мене як раз відчуття, що ця пісня обрядова. .
Волод: Salieri пишет: У мене як раз відчуття, що ця пісня обрядова Обряд пов’язаний з жнивами.
Salieri: Волод пишет: Це якщо вважати гостей, чимось окремим від жита. А навіщо відокремлювати гостей від жита і те й інше від загального свята? Волод пишет: Обряд пов’язаний з жнивами. Можливо, це обряд вимагав жнив, а не навпаки. .
Волод: Salieri пишет: А навіщо відокремлювати гостей від жита і те й інше від загального свята? Репетую: ніяких гостей крім снопів жита і вівса у пісні не бачу.
Salieri: А я бачу.(...) Зеленеє жито женці жнуть, Хорошії гості в хату йдуть. (...) Хорошії гості за столом.Це снопи йдуть в хату і сидять за столом?! Зеленеє жито ще й овес, – Тут зібрався рід наш увесь.І чого вам ще треба, щоб зрозуміти, що це таки родинне свято? .
Волод: Жнива це ж не миттєвий процес, це займає кілька днів: Зеленеє жито женці жнуть, Хорошії гості в хату йдуть. Женці жнуть жито, в’яжуть снопи, снопи везуть с поля до села … до стола А в цей час жито на полі ще зеленіє.
Salieri: Чи може жито бути кормової культурою: зі статті. Молодые побеги являются высококалорийным и богатым витаминами кормом для домашнего скота. Звідти ж. Центральные регионы России практикуют высеивание ржи в качестве сидерата. Она хорошо очищает поле от сорняков, вредителей и снижает уровень заболевания почвы. Рожь насыщает землю калием и разрыхляет, делая грунт удобным для сохранения воды и кислорода. Жито — фореве! .
Salieri: Волод пишет: снопи везуть с поля до села … до стола Одразу до столу?! Снопи?! .
Волод: Я ж вже писав що цім можуть займатися зараз, а в давнину цім займатись не могли, бо пахати поле, засівати його посівним зерном (це при врожайності зернових сам4), а далі косити на сіно - це було б дурною справою, тим більш при відсутності фосфорних добрив.
Волод: Salieri пишет: Одразу до столу?! Снопи?! Може й не одразу. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D0%B4%D1%83%D1%85 А може на стіл жито попадало вже не в вигляді снопів.
Salieri: Так не «на стіл» же ж, а за стіл! .
Salieri: Волод пишет: цім можуть займатися зараз, а в давнину цім займатись не могли Якщо це насправді так, тоді лише ритуал. .
Волод: Покутті, Гуцульщині та Бойківщині дідух символізує родоначальника сім'ї — діда, а також усіх предків, які колись жили в давні часи. Дідух в українців Польщі Саме в час перебування дідуха в оселі, мають зійтися всі душі родичів, щоб разом повечеряти[5]. Тому на Багату кутю для покійників клали біля Дідуха, де начебто мають перебувати душі пращурів, ложки, а на ніч поруч ставили й коливо (виготовлену з меду й приправлену кутею страву)[5]. Так мало тривати доти, допоки сніп перебуває в оселі. Дідух ставився на покуті Дідух — це дідівський дух, чи дух дідів, тобто всіх попередників роду[5]. Цей давній обряд засвідчує те, з якою великою шаною й повагою ставилися пращури до свого родоводу. Дідухом називають все те, що господар і його старший син приносять на Святвечір першими до хати — це житній, пшеничний або вівсяний сніп, якого господар ставить на покуть, околіт обмолоченої соломи та жмут сіна, яких старший син відповідно стелить на долівку та на стіл під обрус
Salieri: Так хорошії ж гості самі йдуть у хату і сидять за (!) столом! .
pourquoi pas?: Гості є. Зеленеє жито, зелене — українська народна пісня, яка також за жанровою класифікацією є обрядовою і застільною[1]. Традиційно вважається що під цю пісню доречно зустрічати гостей.
Волод: Я вважаю, що синтаксична конструкція «Традиційно вважається що під цю пісню доречно зустрічати гостей.» не притаманна українській мові. Бо навіть запитання до неї «Ким вважається» порушує фаріонітській синтаксис.
pourquoi pas?: Волод пишет: Бо навіть запитання до неї «Ким вважається» порушує фаріонітській синтаксис А що мені до її принципів? Чи я позиціонував себе її адептом?
Волод: Можна і без пані Ф. Ким вважається?
pourquoi pas?: Волод пишет: Ким вважається? Хто писав - тим и вважається. Я не визнаю дискусію в такій манері, пардоньте пане.
Salieri: Волод пишет: Ким вважається? Це так зване російською мовою «есть мнение». В кого є? Не в когось, просто є в світі: дух дихає, де хоче .
Salieri: До речі... Волод пишет: Щодо обрядової гіпотези знайшов в мережі лише це https://tamara-borisova.livejournal.com/220945.html Воно теж ніщо. Як на мене, це «це» — нісенітниця. .
Волод: Жнива без гостей не жнива. http://scibook.net/sravnitelnoe-religiovedenie-obschee/umerschvlenie-duha-hleba-69166.html
Волод: Знайшов ще трохи цікавого текста про те , що жито може бути зовсім не житом. Але жати «зелене жито», відповідно до цього тексту, поспішати з весіллям. http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/7439/1/Lisnyak.pdf Зате цей текст дещо доповнює розуміння «ой на горі женці жнуть».
Волод: До речі, про «есть»: Зелене є жито, зелене, Хороші є гості у мене. Зелене є жито, женці жнуть, Хороші є гості, в хату йдуть.
полная версия страницы