Форум » Языковеде́ние » Бюро перекладiв » Ответить

Бюро перекладiв

behemothus: Вдвічі підвищено соціальні стандарти, які зросли на 16,1 відсотка. (Гройсман) Что такое "социальные стандарты" и куда им расти - ХЗ, но вышел нехилый спор, "вдвічі" - это как? На русский перевели как "вдвое повышены...". Но если вдвое, то не на 16%, а на все 100. Я бы счел, что тут дважды, но мне не верят.

Ответов - 58, стр: 1 2 3 4 All

Волод: Ось що знайшов з перекладу Старицького: Жити чи не жити - Ось що стало руба. У Куліша: Чи бути, чи не бути, от питання! http://bo0k.net/index.php?p=achapter&bid=20782&chapter=1

Волод: Набоков добре намалював труднощі перекладу російською мовою англійського тексту. Переклад українською мовою англійського тексту - це вже зовсім темна справа, зважаючи на багатозначність англійських слів і «однозначність» українських. А українською навіть російське «Быть или не быть, вот в чём вопрос» важко перекласти, бо виникає питання : «питання чи запитання?». А як залізти далі в хащі …..

Salieri: Так а звідки ж тоді взялася заковика? Бо хтось про неї в монолозі Гамлета по-українськи дійсно розповідав, я сам про це читав, в часописі «Даугава», якщо моя пам'ять не спить з іншими. Але, можливо, це був не Пастернак? А наприклад, Бунін? .


Волод: https://tin-tina.livejournal.com/142486.html

Salieri: Та вірю я, що це не Старицький. Хочу тепер зрозуміти: був все ж і такий чийсь переклад або це цілковитий українофобський фейк, який Пастернак прийняв за щиру правду? .

Salieri: Ось де заковика! https://tin-tina.livejournal.com/142759.html Але там також: «В брошурі Д.Мордовцева «За крашанку – писанка. П.О.Кулішеві» (СПб., 1882) є таке місце: «Себто мов той божевільний королевич Гамлет, в перекладі д.Старицького, каже: «Чи жити, чи не жити – ось заковика!». А може й брешуть: у Старицького, здається мені, не так переложено». Цей жарт підхопила реакційна українофобська газета «Киевлянин» і в багатьох статтях допікала М.Старицькому тією вигаданою заковикою. В перекладі М.Старицького цей монолог Гамлета починається словами: «Жити чи не жити? Ось в чім річ». Отож, почалося все з порівняно невинного жарту, а яке довге життя в нього виявилося. Воістину, брехня має довгі ноги! Між тим, коли вже докоряти Старицькому, то, можливо, за численні анахронізми в його історичних творах, але не Мордовцеву це робити. В того ляпсуси куди крутіші і коли б тільки історичні, а то й географічні теж. Згадати б, як у повісті «Сагайдачний» втікачі за кілька годин доїхали від волинського Острога до самого Дикого Поля!

Волод: А як такий варіант перекладу: Вагатися: Лишатися? Лишити?

Salieri: Щодо чого вагатися? Можна всю фразу? І чим вас не влаштовує «позбавлятися»? Або «втрачати». .

Волод: Я перекладав так «: that is the question:» - «сумнів» - відкидаючи іменники отримуємо: «сумніватися» - «вагатися» «To be» - «Лишатися?» « not to be:» - «Лишити?»

Salieri: А нащо відкидати іменники? Імхо, «ось у чому сумнів» — це гарно. Чому to be» — не «бути» (чи «жити»), а «лишатися»? .

Волод: Salieri пишет: А нащо відкидати іменники? Імхо, «ось у чому сумнів» — це гарно. Усе зло від «іменників». Зрозуміло, що неозначена форма дієслова недалеко пішла від іменників, вона також створює «неозначність», напускає наукового туману. Коли б я міг зрозуміти Шекспіра, то використав більш конкретні дієслова. Salieri пишет: Чому to be» — не «бути» (чи «жити»), а «лишатися»? Тому що «бути» обов’язково потребує «не бути», а «лишатися» не потребує обов’язково «не лишатися».

Завада: vika_iva_nova пишет: Когда-то Старицкий стал первым писателем, который подал иск на журналиста, обвинившего его в несоответствующем задумке автора переводе слов "Быть или не быть", как "бути чи не бути, ось у чому заковика", что не являлось правдой. И выиграл 2 суда не смотря на аппеляцию. Отстоял своё имя и добился публикации опровержений и извинений журналиста. https://www.instagram.com/p/BVVf5vUD8L6/

Salieri: Волод пишет: «неозначність», напускає наукового туману. Там і є неоднозначність і науковий туман: Гамлет прагне розглянути питання чисто абстрактно, не домішуючи до справи свою останню букву в абетці. Волод пишет: Тому що «бути» обов’язково потребує «не бути», а «лишатися» не потребує обов’язково «не лишатися» Саме так. І «жити» потребує «не жити». Так і треба, бо тут наукова дилема. Завада пишет: И выиграл 2 суда не смотря на аппеляцию. Класс! Спасибо!!! .

Волод: Salieri пишет: Саме так. І «жити» потребує «не жити». Так і треба, бо тут наукова дилема. Не певен я у цьому. Нас привчили сприймати синтаксичні конструкці,ї що завітали до нас з старослов’янської, чи англійської, чи … - як притаманні науковому чи діловому стилю. Але самі носії цих мов (не враховуючи старослов’янську) сприймали їх, як наукові чи ділові??? Можливо у них не було з чого вибрати? Ось Ви тримаєтесь практично за паразита «бути», а чим Вам не догодило «лишатись»? Адже можливо «лишатись на цьому світи», можливо «лишити цей світ», можливо «лишатися людиною», можливо «лишити людське».

Salieri: Волод пишет: Нас привчили сприймати синтаксичні конструкці,ї що завітали до нас з старослов’янської, чи англійської, чи … - як притаманні науковому чи діловому стилю. Але самі носії цих мов (не враховуючи старослов’янську) сприймали їх, як наукові чи ділові??? Гадаю, що так. Волод пишет: Можливо у них не було з чого вибрати? Коли в мові вже існує офіційний/науковий стиль, змога вибору є однозначно: розмовний стиль — первинний. Волод пишет: Ось Ви тримаєтесь практично за паразита «бути» «Бути» — це не паразит. Це початок всілякої мови. Волод пишет: а чим Вам не догодило «лишатись»? Тим, що це про інше, не про те, про що монолог. .



полная версия страницы