Бюро перекладiв

Форум » Языковеде́ние » Бюро перекладiв » Ответить

Бюро перекладiв

behemothus: Вдвічі підвищено соціальні стандарти, які зросли на 16,1 відсотка. (Гройсман) Что такое "социальные стандарты" и куда им расти - ХЗ, но вышел нехилый спор, "вдвічі" - это как? На русский перевели как "вдвое повышены...". Но если вдвое, то не на 16%, а на все 100. Я бы счел, что тут дважды, но мне не верят.

Ответов - 58, стр: 1 2 3 4 All

behemothus: Крапива, ну зачем на этого лже-Пророка давать ссылки в трех экземплярах? Клоун же, хуже Шария. И не мнения это, обычный срач. "Мнение" может дать Завада.

Крапива: behemothus пишет: зачем на этого лже-Пророка давать ссылки в трех экземплярах? Да я запулила, толком и не прочитав, потом хотела пост убрать - фиг уберешь, хотела там добавить пояснение - тоже не вышло. ЗЫ. Удалила ссылки. 04.01.17))

Завада: Конечно, это новогодний гройсмановский ляп (вдвічі вместо двічі), до сих пор висящий на сайте Кабмина. http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=249638940 Как следует из его биографии, он уже в 14-летнем возрасте стал работать слесарем, а в 16 лет — коммерческим директором рынка. Соответственно, в старшие классы средней школы Гройсман вообще не ходил. В том же, что у Гройсмана — фейковый диплом о высшем образовании, его обвинила еще в июне Юлия Тимошенко. http://www.economics-prorok.com/2017/01/blog-post_33.html С сайта Кабмина (30.11.2016): Правительство в течение 2016 года, совершив дважды повышение социальных стандартов, обеспечило их рост на 16,1%. Об этом заявил Премьер-министр Украины Владимир Гройсман. http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=249539759

behemothus: Завада, битте, что за странная грамматика во фразе?! Таким чином, власники карт зможуть купувати тільки товари певної категорії, переважно швидко псується "Що"/"яки" пропущено, нет? и почему "псується", а не "псуються"? Товары - они?!

Salieri: А откуда дровишки? Впрочем, сейчас везде полно опечаток... В первой фразе определённо должно быть именно «дважды» — «двічі». Во второй стопудово что-то пропущено. Должно быть, например, «...переважно ті, які швидко псуються». behemothus пишет: и почему "псується", а не "псуються"? Ну или «...те, що швидко псується».

behemothus: Salieri пишет: Во второй стопудово что-то пропущено. Да. На донецком мне уже подсказали. Там все пропущено. Надо так: ...переважно ті, що швидко псуються. http://www.doneckforum.com/forum4/thread71492-4.html#post2967930 Кстати реально приглашаю туда заходить иногда. Можно и на политику. «...те, що швидко псується». Нет, именно тi и псуються Это же множественное число. А те - единственное среднего, оно здесь ни с чем не согласовывается. "Туалет заборонено" - это другой случай. ))))

Завада: behemothus пишет: Вдвічі підвищено соціальні стандарти, які зросли на 16,1 відсотка. (Гройсман) Я бы счел, что тут дважды, но мне не верят. Напрасно: это растиражированная очепятка. На правительственном портале — двічі. http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=249638910

behemothus: Завада пишет: Напрасно: это растиражированная очепятка. На правительственном портале — двічі. Так разобрались же уже. И с вашей (в том числе) помощью.

Salieri: behemothus пишет: те - единственное среднего, оно здесь ни с чем не согласовывается. Оно согласовывается с тем «оно», которое имеет место быть в вашей фразе behemothus пишет: "Туалет заборонено" - это другой случай. )))) Каждый случай — это другой случай Дарю ещё один другой случай ни с чем не согласовывающегося единственного среднего (первый попавшийся случай): «Всё то, что было упущеньем, теперь в канон возведено». behemothus пишет: Там все пропущено. А в каком месте там «все»?

behemothus: Salieri пишет: А в каком месте там «все»?

behemothus: Salieri пишет: Дарю ещё один другой случай ни с чем не согласовывающегося единственного среднего (первый попавшийся случай): «Всё то, что было упущеньем, теперь в канон возведено». "Всё" - оно то. Согласование есть. И вообще, если речь о грамматике, то давайте о грамматике.

Salieri: Давайте! behemothus пишет: "Всё" - оно то. А «те» — оно тоже оно и то, — по-украински. Произносится — «тэ». Род — средний. Согласование — есть. Или где? behemothus пишет: Там все пропущено. Надо так: ...переважно ті, що швидко псуються. Ах, это вы не про то, что там всё пропущено и даже не про то, что там пропущено слово «всё» или слово «все», а про то, что пропущено слово «всі»? Что надо так: ...переважно всі ті, що/які швидко псуються? Если речь об этом, тогда да: слово всі там могло быть пропущено. А нет — так нет

behemothus: Salieri пишет: А «те» — оно тоже оно и то, — по-украински. Да Произносится — «тэ». Род — средний. Согласование — есть. С чем? Что именно там среднего рода ед. числа, кросе млова те? Сальери, кончайте дурку пускать. Я вас просил грамматику. Согласование в грамматике - это когда два слова минимум имеют признаки одной и той же грамматической категории. У нас - числа и рода.

Salieri: behemothus пишет: Что именно там среднего рода ед. числа кроме слова те? Глагол, который соотносится с этим словом, во вс. случае, должен бы быть ед. числа behemothus пишет: Согласование в грамматике - это когда два слова минимум имеют признаки одной и той же грамматической категории. Ага. Среднего рода ед. числа — местоимение «те» (в смысле«то»). Ед. числа и годится для среднего рода — глагол «псується». Ровно два слова! Или вы считаете, что согласовывать полагается только тогда, когда для этого согласования с чем-то третьим уже имеются «два слова минимум одной и той же грамматической категории»? Что согласовывать надо, например, только всё то, а просто то обойдётся? И что, было бы вполне нормально сказать То, что были в чемодане, принадлежат мне?

Salieri: Була десь інфа від свідка, що Пастернак захоплювався перекладом Миколи Куліша (чи це був переклад Михайла Старицького?) на український першого рядка славнозвісного монологу Гамлета: «Чи бути чи не бути — ось у чому заковика» — To be or not to be. That‘s a question. Імхо, українське «заковика» більш тут підходить, ніж російське «вопрос», бо «заковика» — це й «питання», але таке питання, яке не має однозначної відповіді. Так що «бути чи не бути — ось на що в мене немає однозначної відповіді» є повним варіантом, а українець замість довгого словосполучення «немає однозначної відповіді» використав коротке слово «заковика». І це було влучно і містко. Ні? .

Волод: Ось що знайшов з перекладу Старицького: Жити чи не жити - Ось що стало руба. У Куліша: Чи бути, чи не бути, от питання! http://bo0k.net/index.php?p=achapter&bid=20782&chapter=1

Волод: Набоков добре намалював труднощі перекладу російською мовою англійського тексту. Переклад українською мовою англійського тексту - це вже зовсім темна справа, зважаючи на багатозначність англійських слів і «однозначність» українських. А українською навіть російське «Быть или не быть, вот в чём вопрос» важко перекласти, бо виникає питання : «питання чи запитання?». А як залізти далі в хащі …..

Salieri: Так а звідки ж тоді взялася заковика? Бо хтось про неї в монолозі Гамлета по-українськи дійсно розповідав, я сам про це читав, в часописі «Даугава», якщо моя пам'ять не спить з іншими. Але, можливо, це був не Пастернак? А наприклад, Бунін? .

Волод: https://tin-tina.livejournal.com/142486.html

Salieri: Та вірю я, що це не Старицький. Хочу тепер зрозуміти: був все ж і такий чийсь переклад або це цілковитий українофобський фейк, який Пастернак прийняв за щиру правду? .

Salieri: Ось де заковика! https://tin-tina.livejournal.com/142759.html Але там також: «В брошурі Д.Мордовцева «За крашанку – писанка. П.О.Кулішеві» (СПб., 1882) є таке місце: «Себто мов той божевільний королевич Гамлет, в перекладі д.Старицького, каже: «Чи жити, чи не жити – ось заковика!». А може й брешуть: у Старицького, здається мені, не так переложено». Цей жарт підхопила реакційна українофобська газета «Киевлянин» і в багатьох статтях допікала М.Старицькому тією вигаданою заковикою. В перекладі М.Старицького цей монолог Гамлета починається словами: «Жити чи не жити? Ось в чім річ». Отож, почалося все з порівняно невинного жарту, а яке довге життя в нього виявилося. Воістину, брехня має довгі ноги! Між тим, коли вже докоряти Старицькому, то, можливо, за численні анахронізми в його історичних творах, але не Мордовцеву це робити. В того ляпсуси куди крутіші і коли б тільки історичні, а то й географічні теж. Згадати б, як у повісті «Сагайдачний» втікачі за кілька годин доїхали від волинського Острога до самого Дикого Поля!

Волод: А як такий варіант перекладу: Вагатися: Лишатися? Лишити?

Salieri: Щодо чого вагатися? Можна всю фразу? І чим вас не влаштовує «позбавлятися»? Або «втрачати». .

Волод: Я перекладав так «: that is the question:» - «сумнів» - відкидаючи іменники отримуємо: «сумніватися» - «вагатися» «To be» - «Лишатися?» « not to be:» - «Лишити?»

Salieri: А нащо відкидати іменники? Імхо, «ось у чому сумнів» — це гарно. Чому to be» — не «бути» (чи «жити»), а «лишатися»? .

Волод: Salieri пишет: А нащо відкидати іменники? Імхо, «ось у чому сумнів» — це гарно. Усе зло від «іменників». Зрозуміло, що неозначена форма дієслова недалеко пішла від іменників, вона також створює «неозначність», напускає наукового туману. Коли б я міг зрозуміти Шекспіра, то використав більш конкретні дієслова. Salieri пишет: Чому to be» — не «бути» (чи «жити»), а «лишатися»? Тому що «бути» обов’язково потребує «не бути», а «лишатися» не потребує обов’язково «не лишатися».

Завада: vika_iva_nova пишет: Когда-то Старицкий стал первым писателем, который подал иск на журналиста, обвинившего его в несоответствующем задумке автора переводе слов "Быть или не быть", как "бути чи не бути, ось у чому заковика", что не являлось правдой. И выиграл 2 суда не смотря на аппеляцию. Отстоял своё имя и добился публикации опровержений и извинений журналиста. https://www.instagram.com/p/BVVf5vUD8L6/

Salieri: Волод пишет: «неозначність», напускає наукового туману. Там і є неоднозначність і науковий туман: Гамлет прагне розглянути питання чисто абстрактно, не домішуючи до справи свою останню букву в абетці. Волод пишет: Тому що «бути» обов’язково потребує «не бути», а «лишатися» не потребує обов’язково «не лишатися» Саме так. І «жити» потребує «не жити». Так і треба, бо тут наукова дилема. Завада пишет: И выиграл 2 суда не смотря на аппеляцию. Класс! Спасибо!!! .

Волод: Salieri пишет: Саме так. І «жити» потребує «не жити». Так і треба, бо тут наукова дилема. Не певен я у цьому. Нас привчили сприймати синтаксичні конструкці,ї що завітали до нас з старослов’янської, чи англійської, чи … - як притаманні науковому чи діловому стилю. Але самі носії цих мов (не враховуючи старослов’янську) сприймали їх, як наукові чи ділові??? Можливо у них не було з чого вибрати? Ось Ви тримаєтесь практично за паразита «бути», а чим Вам не догодило «лишатись»? Адже можливо «лишатись на цьому світи», можливо «лишити цей світ», можливо «лишатися людиною», можливо «лишити людське».

Salieri: Волод пишет: Нас привчили сприймати синтаксичні конструкці,ї що завітали до нас з старослов’янської, чи англійської, чи … - як притаманні науковому чи діловому стилю. Але самі носії цих мов (не враховуючи старослов’янську) сприймали їх, як наукові чи ділові??? Гадаю, що так. Волод пишет: Можливо у них не було з чого вибрати? Коли в мові вже існує офіційний/науковий стиль, змога вибору є однозначно: розмовний стиль — первинний. Волод пишет: Ось Ви тримаєтесь практично за паразита «бути» «Бути» — це не паразит. Це початок всілякої мови. Волод пишет: а чим Вам не догодило «лишатись»? Тим, що це про інше, не про те, про що монолог. .

Волод: Ви тримаєтесь за науковий стиль? Да він не кращий за «рок концерт». Мало що слова використовує запозичені, так ще й граматика вже давно українській мові непритаманна. Аналогічно переклади Біблії і іншої церковної літератури, як не перекладають, а все неукраїнською. А я тільки спробував, і мене відразу записали мабуть навіть не в єресіархи, а ще трошки вище, чи нижче. А про що монолог?

Salieri: Волод пишет: Ви тримаєтесь за науковий стиль? Да він не кращий за «рок концерт». Мало що слова використовує запозичені, так ще й граматика вже давно українській мові непритаманна. А він на те й науковий/офіційний! Так скрізь, в усіх мовах, де є такий стиль, тому що від потреби в саме такому, як ви написали, стилі він і виникає. Ось чому народ і в своєму побутовому мовленні тримається за деякі іноземні слова, як «мізерний», хоч як обурюються не так навіть грамнацисти, скільки усілякі недовчений автори статей, які (автори) нібито сильно переймаються за чистоту рідної мови? Хтось розумний сказав, начебто жартома, що лінгвістика — єдина наука, яка бачить ідеал не в майбутньому, а в минулому. Народ не тримається за те, в чому він не має потреби (звісно, потреби, навіть в народу, можуть бути й безглузді, але це зазвичай не до лінгвістики). І народ знає, що маленьким може бути й собака, й гвіздок, тому краще (серйозніше звучить), коли оклад називається мізерним. Волод пишет: Аналогічно переклади Біблії і іншої церковної літератури, як не перекладають, а все неукраїнською. А я тільки спробував О, розкажіть, будь ласка!! Волод пишет: А про що монолог? Я ще буду думати, а поки так: «бути» — це встати на прю зі злом, а «не бути» — скоритися. Гамлет — християнин і не хоче ставати грішником, який мстить не перебираючи засобів: чим він тоді буде відрізнятися від Клавдія? І він каже: християнство вчить пробачати ворогів; гаразд, власну кривду можна пробачити. А як це зветься, якщо ти прощаєш лиходієві чужі кривди? Хіба священики засуджують володарів, які борються з заколотами? Ніколи вони це не засуджували! І взагалі не факт, що на небі судять саме так, як вчать попи. Може, там якраз суворо питають: а чом ти не боровся зі злом, якщо міг? .

Волод: Цей монолог Гамлет читає не тільки перед глядачами, він його читає перед Офелією (хоча робить вигляд, що її не помічає до самого кінця монологу) і перед тими, хто як він підозрює, його підслуховують, використовуючи Офелію як підсадну качку, щоб впевнитися в його божевіллі. А що ж божевільного в цьому монолозі? Можливо науковий стиль? На лінгвофорумі, тему де я спробував перекласти Ісусову молитву, добрі люди перенесли на темний бік лінгвофорума, а я не збоченець щоб на той бік ходити. https://lingvoforum.net/index.php/topic,92761.0.html Тему, в якій я перекладав "Отче наш", залишили. https://lingvoforum.net/index.php/topic,92150.0.html Е мої переклади на https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=48976&poem=266788 https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=48976&poem=272499 Хоча я не все переклав, чи як дехто сформулював спотворив, я так і не переклав «Бог», « син божий».

Salieri: Волод пишет: Цей монолог Гамлет читає не тільки перед глядачами, він його читає перед Офелією (хоча робить вигляд, що її не помічає до самого кінця монологу) У вас є докази, що він лише робить вигляд? Я гадаю, він її дійсно не помиічає. Волод пишет: А що ж божевільного в цьому монолозі? Можливо науковий стиль? Нічого в ньому немає божевільного. Прихильники Клавдія, почувши його, повинні були б дуже стурбуватись (хіба що нічогісінько в ньому не зрозуміли). Тому я й думаю, що Гамлет до пори до часу дійсно не помічає Офелію (не їй же він має щось пояснювати науковим стилем!) і майже до кінця сцени не думає про можливе підслуховування (думаю, до свого питання Офелії «Де твій батько?») .

Salieri: Волод пишет: На лінгвофорумі, тему де я спробував перекласти Ісусову молитву, добрі люди перенесли на темний бік лінгвофорума... https://lingvoforum.net/index.php/topic,92761.0.html Ви краще дайте назву теми, а то в Псевдонауку з вулиці не пускають .

Salieri: Предлагаю желающим высказать своё мнение, поэтому по-русски. Волод предлагает To be or not to be перевести как «Лишатися? Лишити?». Один из возможных переводов на русский: «Оставаться? Оставить?». По смыслу это хорошо: принимая во внимание существование в русском языке конструкции «оставить так», означающей «ничего не менять», а в определённом контексте — «простить»: «Я тебе этого так не оставлю!» (я, правда, не знаю, есть ли такой смысл у украинского «лишити»), «оставить» будет означать «отказаться от мести», а «оставаться» будет подразумевать «...верным своему долгу сына и принца». Но меня смущает, что это слишком конкретно, тогда как в английском тексте здесь всё как раз предельно абстрактно. Казалось бы, ничто не мешало автору написать Be revenge? или хотя бы Be it? Но что-то ведь его заставило так не писать... .

Волод: Треба не забувати, що це монолог параноїка (до того ж людини, яка бачить галюцинації), котрий видає себе за божевільного, бо вважає, що інакше його вб’ють. Цією параноєю він інфікує як інших персонажів цієї п’єси, так і глядачів і читачів. Наприклад я, як параноїк не находжу у Шекспіра фрази: Salieri пишет: To be or not to be. That‘s a question. Хоча кажуть, що у нього Шекспіра багато варіантів «Гамлета», але кома завжди ріже синтагму: Tobeornottobe Зрозуміло що фразу: To be , or not to be: that is the question Без параної не зрозуміти. А от скажімо таку фразу мабуть зрозуміє і людина при здоровому глузді: To be , or to be: that is the question До речі про глузд тобто «the mind» - наскільки обґрунтований переклад «душа»?

Salieri: Волод пишет: Треба не забувати, що це монолог параноїка (до того ж людини, яка бачить галюцинації) Шта??! Від параноїка читаю, а привид був справжній. Волод пишет: Зрозуміло що фразу: To be , or not to be: that is the question Без параної не зрозуміти. А от скажімо таку фразу мабуть зрозуміє і людина при здоровому глузді: To be , or to be: that is the question Достеменно не навпаки? Волод пишет: До речі про глузд тобто «the mind» - наскільки обґрунтований переклад «душа»? А це так: обгрунтований. .

Волод: Виходячи переважно з того, що привид справжній, вважаю що «or not …» треба сприймати я подвійне «не не ….» Тоді перший рядок перекладаю так: «Лишаючись лишатися – як це?»

Волод: Salieri пишет: Ви краще дайте назву теми, а то в Псевдонауку з вулиці не пускають Тему я назвав «Ісусова молитва», а в псевді я її не зустрічав.

Salieri: Волод пишет: Виходячи переважно з того, що привид справжній, вважаю що «or not …» треба сприймати я подвійне «не не ….» Чому? Волод пишет: Тему я назвав «Ісусова молитва», а в псевді я її не зустрічав. А як вона там зветься? .

Волод: Залишки Ісусової молитви у Лингвофорум » Local boards - Разделы на разных языках » Український форум » Переклади

Salieri: Дякую! Повинен втекти! .

Волод: Волод пишет: Волод пишет: цитата: Виходячи переважно з того, що привид справжній, вважаю що «or not …» треба сприймати я подвійне «не не ….» Чому? Я сприймаю «чи бути» як не зовсім бути, а як до нього добавити ще одне «не» то: «не не зовсім бути».

Salieri: Волод пишет: Я сприймаю «чи бути» як не зовсім бути, а як до нього добавити ще одне «не» то: «не не зовсім бути». Тобто «не бути» це «бути зовсім»? .

Волод: не бути= чи бути

Волод: Лишаючись лишатися — як це? Шляхетніше як діяти мені? Як воювати злую долю? Отаборити може розуму полки, Глуху зайнявши оборону, Втрачаючи по краплі глузд Під обстрілом важким Чи кинути їх в наступ? Мене заклинило. Незважаючи на нашу у крові замариновану історію, я не можу знайти аналог кельтської легенди про вояків, які кидалися у повному озброєнні у морський прибій. Чорна піхота, і штрафбати – не те. «Атака покійників» це саме враз, можливо навіть краще ніж кельтська легенда, але хто її пам’ятає? Гастело???

Salieri: Волод пишет: не бути = чи бути Ага: так ясніше. Волод пишет: Лишаючись лишатися — як це?.. Хм! Може, це не переклад у буквальному значенні, але це вкрай гарні вірші! Волод пишет: «Атака покійників» Що це? .

Волод: атака мертвецов

Salieri: Дякую!! .

Salieri: Про одну країну (особливо зі слів «И никто не додумался просто стать на колени...»): .

Salieri: Волод пишет: атака мертвецов На ту ж тему: інфа від ворога, але красиво! .

Волод: behemothus пишет: авада, битте, что за странная грамматика во фразе?! Таким чином, власники карт зможуть купувати тільки товари певної категорії, переважно швидко псується "Що"/"яки" пропущено, нет? и почему "псується", а не "псуються"? Товары - они?! Возможно проблема возникла потому, что фраза возникла на русском языке, а потом её перевели украинским. Реконструирую русскую фразу: Таким образом, владельцы карт смогут покупать только товары определённой категории, преимущественно скоропортящийся (товар). Если попытаться перевести эту фразу украински языком, то возникает дилемма перевода причастия "скоропортящийся": глагол или имя? К чему привела попытка перевести "скоропортящийся" глаголом. мы уже увидели. Привожу вариант с именем: Таким чином, власники карт зможуть купувати тільки товари певної категорії, переважно швидкопсувний (товар).

Волод: behemothus пишет: Вдвічі підвищено соціальні стандарти, які зросли на 16,1 відсотка. (Гройсман) Что такое "социальные стандарты" и куда им расти - ХЗ, но вышел нехилый спор, "вдвічі" - это как? На русский перевели как "вдвое повышены...". Но если вдвое, то не на 16%, а на все 100. Я бы счел, что тут дважды, но мне не верят. Странное "придыхание" перед "двічі" меня не удивляет, это фирменный премьерский стиль, Азарову удавалось так придыхать даже перед "тричі". А вот скромность радует, ведь такую форму глагола как "підвищено" употребляют, когда субъект неизвестен.

Завада: Волод пишет: Реконструирую русскую фразу: Таким образом, владельцы карт смогут покупать только товары определённой категории, преимущественно скоропортящийся (товар). Таким образом, владельцы карт смогут покупать только товары определенной категории, преимущественно скоропортящуюся продукцию.

Salieri: А в украинском оригинале как было? Я там, на первой странице, его условно реконструировал: «...переважно (все) те, що швидко псується». Нет? .

Завада: Salieri пишет: А в украинском оригинале как было? Это behemothus, возможно, напишет. Но украинский текст — перевод русского оригинала.

pourquoi pas?: Завада пишет: Это behemothus, возможно, напишет. Так и было. behemothus пишет: Таким чином, власники карт зможуть купувати тільки товари певної категорії, переважно швидко псується Это цитата. Потому и вопрос возник. Исходно обсуждалось здесь http://www.doneckforum.com/forum91/thread71492-4.html#post2967029 Но это мало что добавит. Первоисточники давно затерты.

полная версия страницы